Бундестаг провів перше читання ініціатив щодо реформування системи донорства органів у Німеччині (Transplantationsgesetz). Парламентська дискусія присвячена дефіциту донорських органів у країні. Під час голосування з цього питання партійна дисципліна фракцій (Fraktionszwang) не застосовується: депутати керуються особистими переконаннями (Gewissensentscheidung).
У центрі дебатів перебувають дві альтернативні міжфракційні пропозиції: запровадження принципу презумпції згоди (Widerspruchslösung) або збереження та розширення чинної моделі поінформованої згоди (Entscheidungslösung).
- Що сталося: Депутати Бундестагу розпочали розгляд двох конкуруючих законодавчих ініціатив щодо зміни Закону про трансплантацію.
- Ключова суперечка: Перехід до моделі «донорства за замовчуванням» із правом зафіксувати відмову (Widerspruchslösung) проти збереження принципу обов’язкової попередньої згоди (Entscheidungslösung).
- Дані за 2025 рік: У Німеччині в черзі на трансплантацію перебували 8 199 осіб; за той самий рік було зареєстровано 985 донорів органів.
Дві концепції: презумпція згоди проти усвідомленого рішення
Група з 254 парламентаріїв різних партій (включно з представниками ХДС/ХСС, СДПН та «Зелених») виступає за ухвалення моделі презумпції згоди (Widerspruchslösung). Згідно з пропозицією, вилучення органів у повнолітньої дієздатної особи після смерті стане можливим, якщо за життя вона не заявила про відмову. Відмова має бути доступною для перевірки; також передбачено бесіди з родичами.
Міністр охорони здоров’я землі Північний Рейн-Вестфалія Карл-Йозеф Лауманн (Karl-Josef Laumann), який виступав від імені Бундесрату, вважає, що доросла людина може самостійно задокументувати свою позицію щодо донорства органів. За його словами, неправильно покладати рішення на родичів, коли людина перебуває при смерті. Більшість федеральних земель підтримують реформу.
Німеччина входить до системи Eurotransplant. Як зазначає Süddeutsche Zeitung, у країні пересаджують більше органів, ніж вилучають для донорства, тому вона отримує органи з інших країн — учасниць системи.
Альтернативну ініціативу просуває група з 58 депутатів на чолі з Міхаелем Брандом (Michael Brand, ХДС) та Ларсом Кастеллуччі (Lars Castellucci, СДПН). Вони наполягають на збереженні принципу усвідомленої згоди (Entscheidungslösung), наголошуючи, що «мовчання громадянина не може автоматично прирівнюватися до згоди».
Група пропонує розширити інформування та спростити доступ до національного електронного реєстру донорів (Organspende-Register). Вона також закликає виконати ухвалені ще у 2020 році правила щодо інформування громадян під час оформлення посвідчень особи (Personalausweis) та закордонних паспортів: за даними Tagesschau, відповідальні за це федеральні землі поки не реалізували їх.
Дані соціології та поточна ситуація в клініках
Згідно з репрезентативним опитуванням 2024 року, 85% респондентів загалом висловили готовність до донорства органів, але документально зафіксували своє рішення близько 45%.
У 2025 році в Німеччині зареєстрували 985 донорів органів, а в списку очікування на трансплантацію перебували 8 199 осіб. Обидві групи депутатів вважають кількість донорів недостатньою.
Попередня спроба затвердити модель презумпції згоди робилася в Бундестазі у 2020 році, але була відхилена більшістю голосів. Чергова ініціатива Бундесрату у 2024 році не дійшла до фіналу через дострокове завершення роботи парламенту.
Остаточне голосування щодо ініціатив у Бундестазі заплановане на кінець 2026 року.
Перші читання в Бундестазі означають початок законодавчої процедури, а не набуття чинності правилами. Чинний порядок у Німеччині наразі залишається незмінним: вилучення органів можливе лише за наявності прямої згоди громадянина (у реєстрі, картці донора Organspendeausweis) або згоди його родичів. Унесення записів до єдиного реєстру на порталі organspende-register.de є добровільним.